Сайт Калениківської загальноосвітньої школи

Схвалено Затверджено

педагогічною радою Директор 

навчального закладу ________ Л.М. Тищенко

протокол № 8 від 27.06.2018 наказ № ___ від 27.06.2018

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КАЛЕНИКІВСЬКОГО ЗЗСО І – ІІІ СТУПЕНІВ РЕШЕТИЛІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗМІСТ

1. Призначення школи та засоби його реалізації

2. Опис моделі випускника школи

3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

4. Навчальний план та його обґрунтування

5. Особливості організації освітнього процесу

6. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу

7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Розділ 1. Призначення школи та засоби його реалізації

        Калениківський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Решетилівської міської ради Полтавської області створений Решетилівською районною радою,  знаходиться у районній комунальній власності, є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником навчального закладу є  Решетилівська районна рада

        Навчальний заклад  у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.

          Головною метою навчального закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

        Головними завданнями навчального закладу є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-  виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  школи.

          Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

          У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

        Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, а  також

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної –  участь у всіх предметних та міжпредметних конкурсах різних рівнів, змаганнях ерудитів закладу, району, області, держави.  На базі закладу працює вокально-інструментальний  гурток, предметні гуртки та пошукові загони.

• надання учням можливості вибору профілю гуманітарного напрямку (українська мова та література  – 10-11 класи);

Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• розвиток в учнів національної самосвідомості;

• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

        Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління закладом  зосереджене на управлінні якістю освіти. Навчальний заклад працює на засадах “педагогіки партнерства”. Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Навчальний заклад допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи.

Випускник Калениківської ЗОШ І – ІІІ ступенів – це особистість, патріот та інноватор.

• Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

• Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

• Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо:  ось хто поведе Україну  в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу навчального закладу

• Забезпечення роботи навчального закладу відповідно вимогам суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, школи в цілому з виховно-розвиваючими можливостями і потребами сім’ї, громади, недержавних організацій.

• Продовження виконання державного замовлення на освіту в рамках Держстандарту школою в повному обсязі і високоякісно, забезпечення її випускникам свободи вибору та широких перспектив у майбутньому.

• Створення якісної системи психолого - педагогічного супроводу навчального процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.

• Забезпечення комплексної інформатизації навчального процесу, та використання новітніх інформаційних технологій освітньої практики;

• Здійснення загальнообов’язкової освіти в атмосфері вільного творчого навчання у поєднанні з набуттям практичних навичок.

• Утвердження навчального закладу, як школи, де основні зусилля спрямовуються не на просту передачу знань від учителя до учня, а на розвиток творчих здібностей та громадянської компетентності вихованців.

• Створення в школі єдиного освітнього інформаційного центру 

• Створення належних умов для організації науково-дослідницьких робіт учителів та учнів.

• Розвиток комунікативних навичок учнів у володінні іноземними мовами;

• Налагодження мережевих взаємодій з іншими школами, розвиток школи як відкритої освітньої системи.

Навчальні програми побудовано із врахуванням таких принципів: 

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. 

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

• Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );

• Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86,№ 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250,№ 2285-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 N 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96,№ 489-V вiд 19.12.2006 - набирає чинності з 01.01.2007 р.), крім того:

1-ий клас

• Постанова Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-х класів

• Наказ МОН України №268 від 21.03.2018 
  "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти";

• Лист МОН України№1/9-344 від 25.05.2018 
  "Про завершення експертизи освітніх програм"

• Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України№2.2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018 
  "Формувальне оцінювання учнів 1 класу"

2-4-і класи

• Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 2-4-х класів

• Наказ МОН України№407 від 20.04.2018 
  "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня"

Навчальні плани ІІ ступені та ІІІ ступені передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків. 

Повноцінність базової  та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи. 

Навчальними планами старшої школи реалізуються через  освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. 

Години варіативної складової розподіляються на:

• упровадження курсів за вибором;

• факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним (українська мова та література).

Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів. Робочі навчальні плани для 1 – 11 класів подано у Додатках 1 – 5.

У навчальному закладі 3 інклюзивні класи, у яких навчається 4 дітей 

Запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами. Для них складено відповідні навчальні плани та програми згідно висновків Медико-педагого-психологічної консультації

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

       Школа  працює  за  п’ятиденним  робочим  тижнем,  вихідні  дні  -  субота  і  неділя та державні вихідні дні.

          Відповідно до  Закону  України  ,,Про  освіту”   тривалість  уроку  в  2-4  класах  встановлюється  40  хвилин,  в  1  класах  -  35  хвилин, в 5-11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 20 хв., між змінами – 20 хв. Початок занять о 8 годині

           Для учнів 1-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працює група продовженого дня.

        Відповідно    Закону  України  ,,Про    освіту”  кожен навчальний  рік  розпочинається  1  вересня  святом - День  знань.

          Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри  та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відділом освіти, сім’ї, молоді та спорту Решетилівської РДА. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

          Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

     Згідно статті 12 р.ІІ  Закону  України  ,,Про    освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої  школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.  

        Навчальна практика та  навчальні екскурсії для учнів 1-8, 10 класів, згідно рішення педагогічної ради проводиться в кінці  навчального року.

        Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування.

Освітня програма реалізується через упровадження педагогічних технологій, орієнтованих на: 

- всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних 

особливостей і потреб; 

- формування цінностей; 

- розвиток самостійності, творчості та допитливості; 

- розвиток самостійності і креативності мислення; 

- активізацію діяльності здобувачів освіти; 

- формування комунікативної культури; 

- відстеження індивідуального розвитку дитини. 

Для реалізації освітньої програми використовуються види педагогічних технологій; 

∙ технології управління: 

- класно-урочна: 

Основною формою є класно-урочна система. У закладі використовується гнучка структура уроку, що передбачає сукупність і взаємодію важливих елементів та їх цілей на різних рівнях і в різноманітних поєднаннях, що призводить до інноваційних форм навчання. Разом з традиційними уроками різних типів (формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбінований урок) педагоги закладу застосовують інноваційні форми організації освітнього процесу (екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, дебати, дослідження, проектування, дослідницька діяльність тощо). 

∙ технології навчання: 

- традиційні технології навчання (бесіда, фронтальне опитування тощо); 

- індивідуальна робота; 

- технології співпраці (робота в парах, трійках, групах); 

- технології критичного мислення; 

- технологія проектного навчання; 

- технологія міжпредметної інтеграції; 

- ігрові технології; 

- інформаційно-комунікативні технології; 

∙ технології виховання: 

- рольова гра; 

- позитивна оцінка; 

- організація та проведення традиційних свят, конкурсів, фестивалів; 

- театральні та концертні виступи; 

- технологія підтримки; 

- мозкові штурми. 

∙ методичні технології: 

- формування пізнавальних умінь (написання творів, виконання практичних 

і творчих робіт); 

- формування комунікативних умінь (спілкування, розв’язання конфліктів); 

- формування вмінь пошуку необхідної інформації (робота з бібліотечними ресурсами, медіатекою, Інтернет-ресурсами). 

∙ технології діагностики: 

- моніторинг участі здобувачів освіти в освітньому процесі (контроль поточної успішності, предметне тестування, олімпіади); 

- психолого-педагогічний супровід учасників освітнього процесу. 

∙ технології, спрямовані на особистісно-орієнтоване, розвивальне навчання, індивідуалізацію: 

- проблемне навчання; 

- диференційоване навчання; 

- особистісно-орієнтоване навчання; 

- інтерактивне навчання; 

- проектне навчання; 

- дослідницьке навчання; 

- ігрове навчання; 

- навчання у співпраці; 

- інформаційно-комунікаційні технології; 

- здоров’язбережувальні технології; 

- портфоліо. 

Застосування сучасних освітніх технологій не відкидає традиційної методики викладання, а є складовою системи педагогічних технологій як сукупності методів, методичних прийомів, форм організації навчальної діяльності, що забезпечують досягнення очікуваних результатів. 

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почнуть діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти: 

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи; 

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів; 

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших; 

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій); 

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

 • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407, 24.11.2017 №1539, 14.07.2016 №826,  від 29.05.2015 №584

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Основні навчально-методичні матеріали з навчальних предметів:

• дидактичні матеріали, матеріали для організації контролю знань;

• аналітичні матеріали шкільного моніторингу за кожним із навчальних предметів (результати зрізів, діагностики, чергових та підсумкових атестацій);

• робота за учнями, що мають підвищений рівень мотивації для навчання (результати олімпіад);

• інформація з навчально-методичного забезпечення кожного предмета;

• анкети, схеми аналізів (типи і види уроків з різних предметів, типи і види аналізів, картки схеми для самоаналізу);

• інструкції для лабораторних, практичних робіт (зразки);

• тексти контрольних робіт, тренувальних прикладів і завдань до державної підсумкової атестації;

• зразки поурочних планів;

• методичні розробки вчителів;

• питання єдиного орфографічного режиму;

• зразки кращих письмових робіт, виконаних учнями;

• матеріали для оформлення шкільних предметних кабінетів.